125 років - це твоя школа
, це моя школа, це наша школа!
125 років це твоя школа
УКРАЇНСЬКА СВІТЛИЦЯ
Народознавчо-етнографічну кімнату обладнано учнями 7, 8 та 10 кл. у навчальному кабінеті української мови та літератури під керівництвом учительки Ірини Григорівни Броварець.
Створено кілька колекцій та декоративних інсталяцій, які відображають традиції облаштування житла і організацію побуту українців. Зібрано чимало колективних, групових та індивідуальних учнівських навально-дослідницьких творчих робіт.
Інсталяційна композиція, яка відображає елементи традиційного українського обійстя: зовнішній вигляд розмальованої з солом’яним дахом хати, тин із горшками на кілках, рослини, кетяги калини та в’язки кукурудзи під стріхою, і лелеки на старому дереві – ознака добробуту.
Настінний декоративний розпис (стінопис), зразок національного монументального мистецтва, - робота учнів гуртка образотворчого мистецтва (керівник А.І.Талалаєвська)
Піч – символ домашнього вогнища, була і залишається найбільш важливою в житті кожної родини. Вона - світло, тепло, їжа…, місце для сну і лікування. Коло печі тримали різне домашнє начиння: рогачі, віники, відра. На припічках посуд для приготування їжі, кухонний інвентар. На жердках – рушники. Під піччю зберігали вирощену городину. Холодної пори року тримали навіть поросят, козенят, ягнят. На печі була постіль, одяг, вінки цибулі, торбинки з борошном, крупами тощо.
Протилежний від печі куток звався червоним або покутем. Тут розміщували образи, обрамлюючи їх рушникам; стояв головний меблевий предмет – стіл, на якому завжди мав бути хліб, прикритий рушником. На покуті були зажинкові і обжинкові хрести, дідухи, різдвяні павуки, пучки зілля, лампадки тощо. Стіни прикрашали вишивані або ткані рушники. Із меблів у хаті були лавки, ослони, стільці, скриня, мисник, полиці для посуду та жердки для шмаття.
